www.nwtb.ru


ЗОШ №22 одна з найбільших в області, у ній навчається майже 1700 дітей та працює 150 вчителів.

Керівник закладу Михайло Калинюк має 34 роки педагогічного стажу. Працював вчителем, потім поїхав за кордоном і уже 18 років перебуває на посаді директора школи.
Він кандидат фізико-математичних наук, заслужений працівник освіти України, попри роботу встигає ще й викладати в одному з франківських університетів та писати докторську дисертацію.
Про робочі будні, зарплати вчителів, плани та Нову українську школу Михайло Калинюк розповів в інтерв’ю журналістці Версій.
Михайле Васильовичу, розкажіть чим особлива ваша школа, окрім того, що вона найбільша у місті і одна з найбільших в області.У нас звичайна школа, але дуже гарні діти. Учні мають можливість вивчати три іноземні мови: англійську, німецьку та польську. Маємо хорошу матеріальну базу. Я вважаю, що якщо дитина хоче вчитися, то буде вчитися і у звичайній школі. Я часто їжджу за кордон і переймаю досвід інших закладів. Я двічі стажувався за кордоном, у США та Канаді. Ми з Канадо довго співпрацювали майже 5 років. До нас приїжджали делегації і наші діти мали можливість поїхати за кордон. Це було дуже добре, але з часом у канадців закінчилися гроші і наша співпраця припиналася, адже ми не маємо таких коштів, щоб повезти дітей в іншу країну.

  • Як ваша школа за результатами показників успішності виглядає у місті?

Останніми роками ми стараємося бути в перших числах: в першій п’ятірці, чи десятці. Хоча, хочу знову повторитися у нас звичайний заклад, а не спеціалізована школа. Я б хотів, щоб у місті було два рейтинги: один для спеціалізованих шкіл, а інший – для звичайних, тоді була б інші тенденція.

  • Які сильні та слабкі сторони вашого закладу?

Сильна сторона – це безперечно наш згуртований колектив. Мої колеги мають відчуття волі і власну думку. Я категоричний противник того, щоб вчитель ідучи на роботу боявся директора чи завуча. Але найбільше я не хочу, щоб діти нас боялися. А слабкої сторони нема, є радше труднощі, маючи таку велику кількість дітей, ми маємо повноцінно заповнені дві зміни. І трудність в тому, що є брак приміщень чи вільного часу після другої зміни. Але ми не можемо це змінити.

  • Новий навчальний рік став знаковим для усіх шкіл, адже відбулося впровадження «Нової української школи». Розкажіть чи все вже готово?

Я не можу сказати, що ми готові на всі 100 відсотків. Ми частково забезпечені меблями і іншими матеріалами. Є претензії до керівників держави, адже не можна було починати реформу без підготовки. Спершу треба замовити друковану продукцію та меблі, а потім впроваджувати реформу. Ми щось зробили власними силами, але роботи ще достатньо.

  • Є країни, де вчителі ходять на роботу в національному одязі. Чи не думали ви про таке нововведення?

Ні, я про таке не думав, в цьому плані я демократ. Скажу чесно, особисто мені не завжди комфортно носити вишиванку. Я б не хотів, щоб вишиванка чи гучні гасла були оцінкою сили патріотизму. Має бути показник роботи.  Менше показухи та розмов.

  • Рівно рік тому набрав чинності Закон України «Про освіту». Які зміни відбулися у вас після цього?

Я постійно на усіх рівнях відстоював питання необхідності реформування освіти. Навіть приймав активну участь у формуванні даного закону. Вважаю, що цей закон потрібен був однозначно. Усі механізми розвитку управління закладами освіти тривали в радянських рамках. Ще задовго до прийняття закону ми перші у Івано-Франківську перейшли на самостійне ведення бухгалтерського обліку. Після того, як було прийнято новий Закон України «Про освіту» у Франківську було створено Раду керівників закладів загальної середньої освіти і мене обрали головою. Навіть декілька членів Ради керівників входять до тієї комісії, яка обирає директорів навчальних закладів.

  • Яка зараз зарплата вчителя?

Якщо зараз молодий спеціаліст приходить на роботу йому дають ставку приблизно 3500 гривень. І це ще добре, коли людина має ставку, а є такі школи де вчителі не мають повного навантаження. У нас такого немає, адже школа велика, дітей багато і ми забезпечили вчителів повним навантаженням, вчителів мають навіть півтори ставки. Але не кожен хоче іти на роботу з такою зарплатою, особливо чоловіки. У нас є вчителі, які мають додатковий заробіток, бо вчительської зарплати не вистачає, щоб забезпечити сім’ю.

  • Чи батьки ремонтують класи?

Ні. Колись була піклувальна рада, батьки здавали кошти і були тоді різні розмови. Це державна установа, маємо свою бухгалтерію і навіть якщо якийсь меценат хотів би перерахувати кошти то це можна зробити, у нас для цього є відкритий рахунок. Я заборонив учителям навіть говорити з батьками про якісь кошти. Є різні батьки, хтось може здати один раз в рік 50 чи 100 гривень і буде думати, що зробив велику послугу.

  • Як з уроками допризовної підготовки: чи дають муляжі автоматів? Чи вчать юнаків Військового вишколу?

Колись у школі був тир, але коли я прийшов сюди на роботу, то а тому приміщенні вже був склад. У нас є кабінет військової підготовки, маємо учнівські автомати, щоб діти знали ази. Крім того, учні їздять на Лисецький полігон стріляти. Зараз велика проблема фахівців, коли нам потрібен був учитель ДПЮ, то знайти його було вкрай складно. Я робив замовлення і у військкомат, і в університет, але все без результату, довелося просити учителя з іншої школи. Але з часом і йому стало складно проводити уроки у двох закладах. Зараз у нас уроки ДПЮ веде вчитель фізкультури, він пройшов відповідні курси і може навчати дітей.

  • Як ви оцінюєте новий Закон України «Про освіту» в контексті мов національних меншин, я маю на увазі ситуацію в Берегово на Закарпатті?

В даній ситуації можна було передбачити такий результат. Я вважаю, що все правильно, адже у нас є своя мова і вона має бути на всіх рівнях як основна. Але не треба було різко так робити. Це не прості процеси, дуже делікатні речі. Я вважаю, що цей момент треба було врахувати в законі, підготувати національні меншини до цього процесу. Для багатьох мешканців Берегово рідною мовою є угорська і це обов’язково мали врахувати. Я от коли прийшов на роботу до школи тут були вчителі,які вели уроки російською мовою, але я нікого не звільняв. Є такі, що й досі мають акцент, але я роблю зауваження і у нас все відбувалося без скандалів.
Те саме стосується і релігії. Навіть впровадження уроків «Християнської етики» треба пробити делікатно, з розумінням, адже є сім’ї різного віросповідання. Ми маємо виховувати покоління на загальних християнських цінностях. Питання мови та релігії має об’єднувати людей, а не навпаки.

  • В неділю святкуватимемо День вчителя. Чи дарують учні подарунки вчителям?

Ми вже давно сказали, що не потрібно дарувати подарунки. Колись ще дарували квіти та цукерки. Зараз вчителі порадилися на педраді і від цього відмовилися. Якщо батьки вирішать, то можуть зібрати кошти і допомогти воїнам АТО. Ми святкуватимемо 30-річчя школи, то діти вирішив зібрати кошти і купити квіти вчителям, які колись працювали в школі.
Розмовляла Марія Франчук .

Рейтинг: 
0
Оценок пока нет

Интересно

Новое светотехническое шоу «История Москвы» откроется ко Дню города, 8 сентября, в павильоне «Макет Москвы» на ВДНХ, сообщил руководитель Департамента градостроительной политики столицы Сергей Лёвкин. «Зрители смогут увидеть, как рос и развивался город с момента основания, какие исторические события оказали на него большое влияние, какими были приоритеты его развития в разные эпохи», – сказал С. Лёвкин. По его словам, в новом шоу задействуют все технические возможности павильона, в котором представлен уни...

Опрос

Есть ли у вас баня?
Да, есть
29%
Нет, но хочу построить
57%
Нет
14%
Всего голосов: 7